Орфографічний словник української мови. 2005.
упряжний — а/, е/. 1) Прикм. до упряж. 2) Який ходить в упряжці, не верховий (про коня); запряжний … Український тлумачний словник
гряділь — я, ч. Частина плуга – подовжній брус, до якого причіплюються ніж, упряжний гак і т. ін … Український тлумачний словник